Опис досвіду роботи

                                                                 Кожна людина народжується 
                                                                 із зернятком у руці.

                Тільки треба знайти те поле,  

                де це  зерно найкраще проросте .

 (Народна мудрість)

Завдання сучасної школи полягають у створенні учням оптимальних умов для самовираження їх як особистостей , для розвитку здібностей у мінливих умовах довкілля. Школа намагається сформувати потребу особистості в самоосвіті , самовираженні, самовихованні, творче ставлення до діяльності.

За словами Я.А.Коменського «Потрібно, щоб усі учні вже із самого початку ясно бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її».

Кожна дитина – це особистість, що розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання. "Усі наші задуми, пошуки і побудови перетворюються на порох, якщо немає дитячого бажання вчитися". Тому вчитель повинен пам'ятати, що будь-яка діяльність матиме успіх тільки у тому випадку, якщо її учасники зацікавлені у результатах і беруть у ній безпосередню участь.

Зміст навчання, його значимість лежать в основі мотиваційної сфери. Від цього залежить спрямованість учня, тобто мотиви навчальної діяльності.

 Тому найбільш суттєвим є розуміння того, що педагоги повинні забезпечити перетворення навчання в школі з процесу засвоєння знань, вмінь та навичок на процес розвитку особистості учня.

Вивчення матеріалу з біології планую відповідно до вимог навчальної програми та враховуючи методичні рекомендації щодо вивчення предмета в поточному навчальному році; забезпечую виконання контрольних, лабораторних та практичних робіт.

Працюю над проблемою «Використання інтерактивних технологій на уроках біології з метою розвитку пізнавальної активності учнів.»

Мета: активізувати процес навчання на уроках біології через впровадження різних форм мотиваційної сфери; оцінити рівень мотивації учнів та організувати внутрішньо мотивовану навчальну діяльність; сформувати творчу, інтелектуальну особистість; розвивати вміння і навички самостійної роботи через мотиви навчання.

        Завдання:

·                    формувати  розуміння і осмислення мети, визначеної вчителем, готовність виконувати  свідомі дії;

·                    розвивати пізнавальні мотиви учнів при вивченні біології, розуміння її соціальної значущості;

·                    сприяти якісному засвоєнню навчального матеріалу, використовуючи різноманітні форми, методи та прийоми  мотиваційної діяльності;

·                    сформувати здатність до самопізнання та самореалізації мотиваційної діяльності.

·                    розвивати спостережливість, вміння активізувати пам’ять та увагу, формувати  вміння порівнювати, аналізувати, синтезувати.

З метою обміном досвіду по даній темі провела два районні семінари – практикуми  учителів біології « Організація та створення умов розвитку пізнавальної та науково- пошукової роботи з біології» і « Використання інтерактивних технологій на уроках біології та хімії з метою розвитку пізнавальної активності учнів». 

 Пізнавальна діяльність сприяє розвитку інтелектуальної сфери, оволодінню основами природничо – наукових знань, творче мислення. На рівень активізації пізнавальної активності впливає позиція вчителя, стиль його спілкування з учнями,  успішність та настрій самих учнів. Тільки спів діяльність учителя та учнів забезпечує активну навчальну діяльність класу на уроці. Дії учителя, які спонукають учня до старанного навчання, сприяють формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності та знань, слугують засобами активізації.

Сучасний урок з біології має забезпечити нормальне функціонування й розвиток дитячого організму. Урок не тільки навчає, але й виховує. Головне на уроці – виховання  допитливості, прагнення пізнати непізнане, дізнатись нове про відоме. Працюючи за інноваційними технологіями особливу увагу я намагаюсь приділяти інтерактивному навчанню, а саме мотиваційному аспекту уроку.  Інтерактивна модель навчання передбачає: сприятливий клімат на уроці, уміння учнів спілкуватися, бажання вчителя спілкуватися з учнями «на рівних». Учитель перестає бути єдиним джерелом інформації, є рівним учасником. У ході навчання за цією моделлю учень вчиться робити вибір, шукати і аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найбільш переконливі аргументи. Інтерактивна модель  навчання сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає учителю можливість стати справжнім лідером дитячого колективу. Кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те , що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я бачу, чую, обговорюю й роблю, я одержую знання і вміння.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Для успішного впровадження технологій розвивального навчання необхідно пам’ятати, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати. 

Для вирішення цієї проблеми рекомендується використовувати „розминку”, яка замінює так звані організаційні моменти уроку і до того ж відіграє певну роль в обґрунтуванні  навчання. Наприклад.  Розминка до теми „Типи темпераменту” (Біологія людини, 9-й клас).  Подивіться у вікно. Зранку накрапав дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя.  Завдання. Що  спільного є між погодою та людиною? Учні обговорюють у парах завдання, пропонують свої пояснення, формулюють загальний висновок, який коректується вчителем).Висновок. Спільне в мінливості погоди та настрої людей: в основі зміни погоди лежать фізичні закономірності, а особливості поведінки залежать від процесів збудження та гальмування в корі великого мозку. 

Г.Муртазін у книжці «Активні форми і методи навчання біології» виділяє методи активного навчання  з числа традиційних. В своїй роботі я використовую запропоновані Г.Муртазіним  активні методи: дискусії, самостійна робота з підручником, самостійна робота з дидактичним матеріалом, евристична (пошукова) бесіда, проблемний виклад, самостійне розв’язування розрахункових і логічних задач.  У практиці своєї роботи, з метою формування ключових компетентностей, здійснення соціалізації  учнів, використовую такі технології:

·                    колективно – групового навчання;

·                    кооперативного навчання;

·                    ситуативного моделювання;

·                    обговорення дискусійних питань;

·                    нові інформаційні

При використанні  технології колективно – групового навчання я  помітила, що така методика більше  і краще дає можливість учням спілкуватися, висловлювати власну думку, приймати рішення, виділяти головне, аналізувати ситуації. Дуже ефективним методом є  «мозкова атака» ,якою користуюсь  при проведенні актуалізації опорних знань і вмінь учнів.  Такий метод дає змогу учням використовувати свої інтелектуальні  можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.

Наприклад, під час вивчення теми „Порушення зору. Гігієна зору” (Біологія людини, 9-й клас) розглядаємо таке питання: багато людей мають проблеми із зором. Які причини порушень ви можете назвати? Учні пропонують такі відповіді: „читання в ліжку”, „якщо батьки мають поганий зір, то й у дітей він також поганий”, читання у транспорті”, „ нераціональне харчування”, „погане освітлення робочого місця”, „дрібний шрифт”, „перегляд телепередач близько від екрану”, „через велику кількість творів, що задають додому”, „мала відстань від очей до книжки”...  

Різновидом загально групового обговорення певної проблеми є метод Мікрофон», який дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи по черзі.  Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. По закінченню вчитель або учень, який добре володіє цією темою підбиває підсумок. 

Наприклад, під час вивчення теми „Будова клітин прокаріотів” (Загальна біологія, 10-й клас), можна запропонувати запитання: які складові містять рослинні і тваринні клітини? (Для виконання цього завдання потрібно тільки перерахувати компоненти клітини: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, пластиди тощо).  Під час вивчення теми „Поняття про середовище існування, шляхи пристосування до нього організмів” (Загальна біологія, 11-й клас) для визначення рівня компетентності учням пропонується, використовуючи знання, здобуті у попередніх класах, назвати одне середовище існування та вказати, як певний організм адаптувався до нього (водне – риби мають тіло, вкрите слизом; наземно-повітряне - птахи та ссавці мають легені ...). 

Дуже часто  я застосовую такий прийом як  дерево проблем – інтеракція, за якої відбирається потрібна інформація, здійснюється зв'язок, між окремими поняттями, учні вільно висловлюють свої думки, приймають складні рішення. Так, на уроці біології в 9 класі, вивчаючи тему «Єдність людини та довкілля», учні складають асоціативний кущ.   Після проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її цілому класу. При цьому відбувається спільне засвоєння великої кількості інформації за короткий час.

Так, під час вивчення теми «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на нервову систему і поведінку людини» працювало чотири групи.

І група -  досліджувала проблему впливу алкоголю.

ІІ група - досліджувала проблему впливу токсичних речовин.

ІІІ група - досліджувала проблему впливу наркотиків.

ІV група – соціальні наслідки і профілактику.

Працюючи у групі, у нагороду за вміння слухати та співпрацювати учні отримують колективну мудрість інших.

На уроках я дуже часто застосовую таку стратегію навчання як асоціювання або гронування.  В ході якої, учні вільно і відкрито висловлюють свої думки, здійснюють зв’язки між окремими поняттями. Така робота спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Цю роботу я проводжу в такій послідовності:

·                  записую центральне поняття на дошці чи папері;

·                  учні  записують всі поняття, пов’язані з центральним словом;

·                  разом або вибірково встановлюємо зв’язки.

Велику користь приносять такі технології як робота в парах,  трійках, малих групах. У групах організовую різні форми роботи:  обговорення проблеми, пошук ідей, створення проекту. Застосування таких технологій сприяє розвитку критичного мислення, здатності аналізувати, зіставляти ситуації, приймати рішення.

 На своїх уроках ми дуже часто з учнями граємо. Девіз таких уроків: «Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості». Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”. 
Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути   вчитель цією грою. 

Ігра «Що зайве» . Визначити зайвий об’єкт і пояснити свій вибір.

Наприклад. 

1.         Помідор, картопля, гірчиця, кульбаба

2.         Джмелі,оси, мурашки, блохи.

Гра «Хто більше».  На уроці «Значення покритонасінних рослин у природі і  житті людини» оголошується родина ,учні називають ,якомога більше представників цієї родини.

Гра«  Ланцюжок «. Використовується під час вивчення різноманітності живих організмів.

 Наприклад під час вивчення класу Ссавці діти по черзі називають ряд та вид тварини. Перемагає той, хто назвав тварину останнім: ряд Хижі - вид Тигр уссурійський;  ряд Гризуни - вид миша хатня;  ряд Китоподібні-вид Дельфін білобочка…

Також використовую імітаційні, сюжетно – рольові, ігри – подорожі. Імітаційні ігри можна використовувати,  коли вивчаються процеси, явища. Наприклад, в 11 класі під час вивчення форм природного добору пропоную зобразити стабілізуючий, рушійний  добір.  Ігри – подорожі подобаються учням 7 класу, так, вивчаючи  тему «Папоротеподібні», здійснюємо подорож від станції до станції, при цьому учні не тільки вивчають особливості будови і життєдіяльності папоротеподібних, а й знайомляться з традиціями та обрядами українського народу, його культурною спадщиною. Сюжетно – рольові ігри я використовую при  проведенні уроків у 9 класі.  Виконуючи ролі представників різних соціальних груп, учні відстоюють позиції свого персонажу та висловлюють свої точки зору щодо проблеми, а також з’ясовують її соціальну значимість. Так, при вивченні тем «Терморегуляція», «Дихання», «Харчування і травлення», учні виступають у ролі лікаря, пацієнта, еколога, юриста.  Вивчаючи теми учні не тільки оволодівають теоретичними знаннями, а й вчаться надавати першу допомогу у разі ушкодження певної системи, отримують велику кількість корисних життєвих порад.

Однією з важливих задач я вважаю – навчити  дітей дискутувати. В цьому мені допомагають такі інтерактивні технології як метод «Прес»       ,«Займи позицію».  Під час таких уроків ми ведемо широке обговорення спірних питань. Цінність цих технологій полягає в тому, що вони сприяють  розвитку особистісних якостей, творчих здібностей, розвитку критичного мислення, здатності аналізувати питання, вміння висловлювати свою думку і чітко дотримувати її.

Під час вивчення теми «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на нервову систему і поведінку людини. Соціальні наслідки і профілактика наркоманії» використовую метод «Займи позицію», де учні висловлюють свої думки з проблем: «Алкоголь – стимулятор чи отрута?», «Наркотики – ліки чи смертельна загроза?». В 11 класі, вивчаючи тему «Біотехнології», пропоную дискусію з проблеми клонування, де учні висловлюють своє бачення цієї проблеми та з’ясовують,  гуманне чи антигуманне клонування організмів.

Розробляючи свої уроки я завжди пам’ятаю, що урок є урок, і кожен учень повинен одержати обов’язковий мінімум знань, передбачений програмою. Тому особливе значення я приділяю на уроках роботі з підручником, джерелами додаткової літератури, проведенні лабораторні роботи за інструкціями, вмінню спостерігати, фіксувати отримані результати й на їхній підставі робити висновки. Інтерактивне навчання,елементи якого, я   впроваджую в свою роботу, спрямовує роботу учня на зв'язок навчання з повсякденним життя, грамотне користування біологічними знаннями. При проведенні лабораторних та практичних робіт ми використовуємо гербарні зразки. Учням дуже подобаються уроки – спостереження. Так, при вивченні теми «Цитоплазма та її компоненти» в 10 класі, учні  затамувавши подих, спостерігали під мікроскопом рух цитоплазми у клітинах лусочки цибулини та алоє. А учні 7 класу, знайомлячись із зовнішньою будовою та способом пересування дощового черва, дуже уважно знаходили  всі частини тіла особини, та слідкували за способом пересування черва.

 Дуже важливе значення я приділяю на уроках розвитку екологічного мислення.  Вивчаючи кожну тему ми з учнями   обговорюємо сучасний стан  природи та з’ясовуємо шляхи  збереження рослин та тварин. Особливе значення має підкріплення екологічних знань на практиці, тому провівши лабораторну роботу з вивчення дощового черва, ми всіх особин винесли і випустили до місця їх існування.

Як альтернативу традиційним методам навчання розглядаю метод проектів. В основі методу лежить розвиток пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Використовуючи метод проектів завжди орієнтуюся на самостійну роботу учнів - індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєдную з груповим підходом до навчання. Він включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Щоб досягти певного результату, вчу дітей самостійно мислити, знаходити і розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Процес навчання будую на основі активності учнів, їхньої пошукової діяльності, зацікавлюю їх, залучаю до знань, вчу застосовувати здобуті знання в повсякденному житті. Тому для розв'язання обираємо проблему з реального життя, знайому та важливу для учнів. Це вимагає від них не тільки актуалізації опорних знань, а й пошуку нової інформації з різноманітних джерел.

Детальна розробка проблеми  завершується реальним результатом, який учням необхідно представити відповідно оформленим. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в практичній діяльності.

.На одному уроці реалізувати метод проекту не можливо. Для цього потрібно завчасно спланувати певну тему. Найбільш доцільним вважаю використовувати метод проектів на уроках узагальнення і систематизації знань після вивчення певної теми. Але цьому завжди передує значна підготовча робота. Виділяємо групи, які будуть працювати над певним проектом. Потім розподіляю завдання у мікрогрупах. Визначаємо практичну діяльність учнів у межах проекту. Періодично проводжу проміжну перевірку результатів роботи. З учасниками проектів обов’язково обговорюємо способи їх оформлення. Завершальним етапом роботи є презентація проектів, яку проводжу різними методами: урок прес - конференція, урок - панорама, урок з використанням комп'ютерної техніки, круглий стіл, наукова конференція.

Після захисту проектів повинні залишитися якісь сліди, тобто вся зібрана і опрацьована інформація повинна бути відповідно оформлена: учні оформлюють реферати, альбоми, опорні конспекти, буклети та інші.

Наприклад у7 класі підготували проект» Різноманітність червів, їх значення в природі та роль у житті людини»результатом ,якого став комп’ютерний журнал»Профілактика зараження гельмінтами»; у 6 класі проект «Суцвіття», як результат роботи складання буклету «Подорож у світ Суцвіть»;  «Стан атмосферного повітря»(11кл.), «Як утворилися коралові рифи» (7 кл.), «Вчені – біологи України» (10кл.) та інші , завершальним етапом яких була презентація.

На уроках біології часто використовую метод  «Карусель»,як  варіант кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учнями класу. Цю технологію варто застосовувати для: 

-                     Збирання інформації з будь-якої теми; 

-                     Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань; 

-                     Розвитку вміння аргументувати свою позицію. 

із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми. 

Для рефлексії знань з теми „Походження еукаріотичного типу організації, багатоклітинності. Еволюція еукаріот. Життя в протерозойську еру” (Загальна біологія, 11-й клас)  можна використати метод „Карусель”. 

І бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу Л. Маргуліс. 

ІІ бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу Е. Геккеля. 

ІІІ бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу І. Мечникова.

Також велику увагу  приділяю екологічному вихованню учнів.

Завдання якого вбачаю у наступному:

        нагромадження, систематизація, використання екологічних знань,

        виховання любові до природи, бажання берегти і примножувати її,

        формування вмінь і навичок діяльності в природі.

Зміст екологічного виховання полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають на уроках та в позаурочній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі.

З цією метою у школі проводжу екологічні вечори, з учнями 10- 11 класів працюємо над  створенням  екологічних проектів , деякі з них ми представляли  на районних та обласних олімпіадах ,а також на обласному конкурсі  « Дотик природи».З них екологічний проект «Вивчення генотоксичної активності зразків води ана-телофазним методом» (III  обласне місце з біології та екології,  III місце в обласному конкурсі  «Дотик природи»; «Екологічні проблеми села Липівка Миколаївського району Львівської області» (I районне місце) , « Харчові добавки у продуктах харчування» ( II районне місце), «Вплив меду та продуктів бджільництва на здоров’я  людини(  I районне місце ,  II місце в обласному конкурсі «Дотик природи») (додаток1)

Хоч на сучасному етапі багатьма критикується використання лекцїйно-семінарських форм навчання та я вважаю , що цю форму необхідно використовувати в 10-11 класах , де кількість годин на вивчення тем мала, а матеріал важкий та об’ємний. Застосування цієї форми дозволяє використати у навчанні дедуктивний підхід: розкрити на лекції основні положення, закономірності, виявити практичне та світоглядне значення , а на подальших семінарських заняттях конкретизувати теоретичні узагальнення, організувати  обговорення з учнями основних проблем.

У своїй роботі використовую технологію біологічних задач . Біологічні задачі принципово відрізняються від інших тим, що спрямовані на живі об’єкти, кожен з яких неповторний. Для їх розв’язання необхідно не просто багато знати про закономірності життя , а й вміти застосовувати знання з фізики, хімії, математики. Біологічна задача не обов’язково має мати одну відповідь, а може бути і без відповіді, тобто мати лише версії розв’язання.

Велику увагу надаю роботі з комп’ютером та інформаційним технологіям. Використовую програми та електронні засоби навчального призначення.

Учні, які проявляють особливий інтерес до вивчення предмета, обдаровані діти  створюють комп’ютерні презентації та слайд – програми, які успішно використовую в навчальному процесі для вивчення відповідних тем.  В кабінеті біології створений банк презентацій таких як: «Голонасінні», «Червона книга України (рослини)», «Червона книга України (тварини)», «Земноводні», «Плазуни», «Ссавці», «Зорова сенсорна система» , «Як утворився торф і кам’яне вугілля?», «Викопні рослини»,»Квіти і комахи», «Рослини –мандрівники, «Рослини – хижаки», «Чому скисає молоко», «Як утворюються перлини» та ін.

Урізноманітнюю і домашні завдання. Справжня творчість проявляється в самостійному створенні  біологічних казок, віршів, завдань, творів-роздумів тощо.

     При перевірці домашнього завдання дуже часто використовую такі форми:

-         Біологічний диктант;

-         Графічний диктант ( із взаємоперевіркою );

-         Робота біля дошки, індивідуальне опитування плюс письмові завдання.

          Для оцінювання учнів використовую такі прийоми: тести, експрес-опитування, розширене опитування, контрольні вправи та творчі завдання, ігрові методи ( “ Брейн - ринг ”, “ КВК ” та інші.).

        Новітні підходи до організації навчання роблять навчально – виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а найкориснішим у такому навчанні є те, що біологія починає подобатися, позитивні зміни в якості знань учнів.         

        Не залишаю поза увагою роботу з обдарованими дітьми. Мої учні охоче беруть участь в предметних олімпіадах, щорічно стають переможцями ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з біології ( таблиця 1 ).

Традиційною є участь учнів школи у Всеукраїнських природоохоронних акціях «Птах року», «Годівничка», « Збережемо Первоцвіти» в яких неодноразово займали призові місця (додаток 1 ); конкурси » Зоологічна галерея» ,»Колосок», «Лелеки - очима дітей», «Забуті імена в науці і техніці». Навчально - виховну роботу продовжую і в позаурочний час. З учнями школи ми відвідали зоологічний музей, ботанічний сад, аптеку- музей у місті Львові, зоопарк в селі Меденичі Дрогобицького району.  

Таким  чином, використання інтерактивних технологій дозволяє максимально підвищити ефективність навчально – виховного процесу,  дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, відстоювати свою позицію. Отже, такі технології мають великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування ключових компетентностей учнів. Саме це завдання є найвідповідальнішим у роботі кожного вчителя, адже воно стосується життєвих навичок учнів, їх адаптації до життя і , зрештою, їх долі.

  

Опрацьована і використана література

1.                Асламова Я, Векслярський Р., Комарський К., Пшеничний С. Проблеми та концептуальні ідеї екологічної освіти і виховання в Україні // Ойкумена. -- 1994. -- №1--2. -- С.87--91.

2.                Берегова А. Інтерактивні технології навчання як один із засобів формування системи біологічних знань учнів / Анна Берегова // Біологія. Шкільний світ: газ. Для вчителів біології .- 2008, - №28. –С.19-20: ілюстр., табл.

3.                 Білоус С. Уроки екологічного виховання. // Рідна школа. - 1997 - № 6. - С. 70 - 72.

4.                Боганець Н. П. Інтерактивні технології на уроках біології та в позаурочній діяльності / Н. П. Боганець // Біологія : наук.- метод. журн.- 2006.- №17-18 .- С. 31-34. 

5.                БогдановаО.К.  Інноваційні підходи до викладання біології : навч. посіб. /О. К. Богданова, - Х.: Основа, 2003 . – 128 с. -  Бібліотека журналу  « Біологія» ; вип.. 9).

6.                 Бондар В.І. Теорія, методика, технологія і педагогічна техніка: сутність, зв'язки, взаємозбагачення/ Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім.М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. -- К.: НПУ, 2000. -- 4.1. -- 278 с.

7.                Брижевич Г. М.Інтерактивні форми навчання на уроках біології / Г. М. Брижевич // Біологія : наук.- метод. журн. -2007.- № 19-21.- С. 27-32.  

8.                   Войтенко  Т. Застосування інтерактивних технологій на уроках біології /                Тетяна Войтенко // Біологія. Шкільний світ : - 2009.- №25 .- С. 18-19.

9.                Ворожейкіна О. М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. — X.: Вид. група «Основа», 2012. — 3-тє вид. — 255, [1] с. — (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).

10.           Гаврилюк О. О. Формування екологічного мислення і свідомості учнів шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання / О. О. Гаврилюк// Біологія: наук.-метод. журн.- 2012.- №7. – С.  7-12.

                   11.Ланько О. М. Інтерактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів на уроках та позаурочних заходах з біології / О. М. Ланько //Біологія : наук. – метод. Журн. – 2010  - 2010 .-№ 5 .- С. 7- 12

   

12.            Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. -- К., 1985. -- 63 с.

13.           Панкова М. О. Усе, що потрібно знати про експерименти. — X.: «Ранок», 2012. — 112 с: іл.

14.           Небикова Т. Використання активних та інтерактивних технологій навчання на уроках біології : метод. рекомендації / Т. Небикова// Біологія . Шкільний світ : газ. Для вчителів біології.-2006.- №3.- С.3- 11.

15.           Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.:

16.            Прокопенко О., Демидова Т. Екологічне виховання у процесі вивчення біології. // Рідна школа. - 2005. - № 3. - С. 72 -75.

17.            Прохоренко О.В. Позакласна робота з екологічного виховання. // Шкільний світ - 2001. - № 18. - С. 4.

18.           Рукас В.В. Інтерактивні методи  у викладанні біології в системі особистісно орієнтованого навчання /В. В. Рукас // Біологія // наук.- метод. журн.-2005.- №30 .- С. 2-4.

19.            Савін М.В. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.

20.           Стецюк Л. Уроки біології . Інтерактивні вправи + структуровані конспекти .Людмила Стецюк,//Біологія.Шкільний світ: газ. Для вчителів біології.- 2011.- №22/23 .- С.16-22:табл.., схеми.

21.           Шевченко К. М. Використання та результативність інтерактивних методів на уроках біології ./К.М. Шевченко // Біологія : наук.- метод. журн.- 2010.- №33.-С.2-4.

22.           Шулдик  В. Використання інтерактивних технологій на уроках біології /В. Шулдик// Біологія і хімія в школі.: наук.- метод. журнал -2011.-№3.- С. 2-4.

23.           Шулдик В. Інтерактивні технології навчання у грі на уроках біології /  В. Шулдик // Біологія і хімія в школі : наук.- метод. журн. -2005.-№4.- С. 17-24.     

24.           Фідря О.Г. Мотиваційно-організаційний етап уроку. Педагогічна академія пані Софії. Урок 5. Частина 1. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.

25.            Ясинська А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів // Рідна школа. - 2001. - № 3. - С 13 - 15.