№2

                                   

                             ТЕМА УРОКУ: "Травлення в кишечнику"

ЦІЛІ УРОКУ:

1. Через зміст того, що вивчається:

·        вивчити і знати будову і функції кишечника, травних залоз;

·        знати основні терміни і поняття.

2. Через діяльність учителя:

·        систематизувати і розширити знання учнів про травну систему і органи травлення;

·        продемонструвати відмінності і подібності у будові і функціях різних частин травної системи;

·        продовжити навчати роботи в групах і розвивати вміння створювати презентації.

3. Через внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку учня:

·        продовжувати дотримувати вміння встановлювати взаємозв’язок між будовою і функціями органів травлення;

·        навчити пояснювати причини відмінності роботи ферментів у різних відділах травного тракту;

·        розвивати вміння аналізувати причини і наслідки тих явищ, що виникають у різних відділах травного тракту та ключових компетенцій.

4. Через навчальну діяльність учнів:

·        учень самостійно розв’язує завдання вчителя;

·        вміє застосовувати отримані знання на практиці;

·        створює і презентує наперед отримане завдання;

·        чітко і логічно висловлює думку щодо певного питання теми.

ТИП УРОКУ: комбінований

ФОРМА УРОКУ: урок-презентація з використанням елементів проблемного навчання.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ: хімія ( 8-9 клас), фізика.

ДЕВІЗ УРОКУ: Праця приносить славу!

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний етап.

Вчитель:

Кажуть, що талант не розквітне на повну силу, якщо хист від Бога не плекати, якщо здібності від батька-матері не розвивати, якщо розум від природи не посилити інтелектом освіти. Тож давайте сьогодні, користуючись давнім латинським висловом: Праця приносить славу!, плідно попрацюємо на нашу славу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Гра “Чому” ( учні придумують питання, які б починалися словом “Чому”. Наприклад:

1) Чому шлунок найрозширеніша частина травного тракту?

2) Чому шлунок має м’язову оболонку?

3) Чому оболонки шлунка розташовані в певному порядку?

4) Чому травлення у шлунку відбувається за певних температур?

5) Чому їжа у шлунок та з нього виходить порціями?

6) Чому слизова оболонка містить залози трьох типів?

7) Чому регуляцію шлункового соковиділення поділяють на два види?

2. Елементи проблемного навчання.

1) Чому стінки шлунка і кишечника не перетравлюються під дією травних ферментів, що ними виробляються?

2) У чому полягає причина того, що після вживання багатої на білок їжі довше не відчувається голоду, ніж після їжі, що складається переважно з вуглеводів?

3) Чому їжа, введена прямо у кров, викликає смерть, а проходячи через травну систему засвоюється клітинами?

4) Фізик сказав би про взаємне проникнення речовин, хімік про розподіл сольватованих частинок у об’ємі розчинника. А я скажу, що цей процес пов’язаний безпосередньо з темою нашого уроку.

Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу ( елементи проектної технології).

Робота в групах ( учні заздалегідь готують інформацію за поданим планом).

1 ГРУПА

Завдання

Фізіологи називають тонкий кишечник “головним органом травлення”. Доведіть цю думку.

Презентація групи ( анатоми, фізіологи, біофізики і біохіміки)

1.     Частково перетравлена в шлунку їжа, яку називають хімусом, завдяки скороченню м’язів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до наступного відділу травного каналу – тонкого кишечника. Саме в ньому поживні речовини їжі розщеплюються остаточно і всмоктуються в кров і лімфу. У дорослої людини тонкий кишечник 5-6 м. Його поділяють на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. Коротка у вигляді підкови, дванадцятипала кишка міститься за очеревиною, порожниста і клубова - довгі і покручені. Довжина дванадцятипалої кишки в середньому разом дорівнює ширині складених разом 12 пальців руки (27-30 см.), звідси і назва. До неї відкриваються протоки підшлункової залози, печінки та жовчного міхура. І хоча харчові маси затримуються в цій кишці не довго, проте саме тут на них діє велика кількість травних ферментів. З середини кишечник вистелений одношаровим епітелієм.

2.     Функції тонкого кишечника поділяються на дві групи:

1)    Травна – розщеплювання пептидів, вуглеводів і ліпідів до мономерів і їх всмоктування;

2)    Транспортна – просування речовин, що не всмокталися, далі по травному тракту.

3.     У кишечнику розрізняють два види травлення:

1)    порожнисте;

2)    пристінкове.

      Завдяки роботі пілоричного сфінктера хімус порціями потрапляє зі шлунка у дванадцятипалу кишку. У порожнині якої і відбувається травлення – це порожнисте. Пристінкове травлення  в кишечнику в 1958 році відкрив російський фізіолог О.М. Уголєв. Воно полягало в тому, що частинки молекул поживних речовин стикаються зі стінками тонкого кишечника, слизова оболонка якого утворює безліч волосинок. Клітини кожної волосинки мають вирости мембрани – мікроворсинки. Завдяки великій кількості мікроворсинок всисна поверхня тонкої кишки сягає 500м2. всередині ворсинок містяться кровоносні і лімфатичні капіляри, волокна гладенької м’язової тканини, що забезпечують рухову активність. Крізь стінки ворсинок у ці капіляри проникають найдрібніші молекули утворені в результаті розщеплення поживних речовин. Продукти розщеплення білків і вуглеводів всмоктуються в кров, а жирів переважно в лімфу. Пристінкове травлення забезпечує найретельніше розщеплення поживних речовин і всмоктування їх у кров і лімфу.

4.     Всмоктування – це складний фізіологічний процес проникнення поживних речовин у кров і лімфу завдяки активній діяльності ворсинок. У процесі всмоктування важливе значення мають клітинна діяльність клітинних мембран кишечника, явища дифузії, фільтрації. При цьому витрачається енергія. Багато речовин можуть всмоктуватися за участю, як активного, так і пасивного транспорту. Все залежить від концентрації речовин. При низькій концентрації переважає активний транспорт, а при високій пасивний. Деякі речовини транспортуються шляхом ендоцитозу (фагоцитозу чи піноцитозу).

5.     (дванадцятипала розумниця). Знаменитий...

2 ГРУПА

Завдання

Печінку часто порівнюють з “біохімічною фабрикою, очисною спорудою, продуктовим складом і диспетчером організму”. На основі чого існують дані думки фізіологів.

Презентація групи

3 ГРУПА

Завдання

Здавна відомим фактом є те, що людина не може жити без підшлункової залози. Обґрунтуйте, як лікар, це твердження.

Презентація групи

4 ГРУПА

Завдання

Поясніть, яким чином із 200 г. хімусу після переробки у товстій кишці залишається тільки 200 г неперетравлених решток, що виводяться назовні?

Презентація групи

IV. КОРИГУВАННЯ ЗНАНЬ.

Розв’язання проблемно-пошукових задач.

Мозковий штурм ( кожна група отримує 2 завдання)

1.     Кишечник людей, які їдять здебільшого рослинну їжу довший ніж у тих, у чиєму раціоні є м’ясо.

2.     Ротова порожнина людини покрита багатошаровим епітелієм, а кишечник одношаровим. Яке це має значення для виконання функцій названих органів? ( Завдання з використанням мікроскопа).

3.     Яку б дієту ви рекомендували людині, в якої видалено жовчний міхур? Відповідь обґрунтуйте.

4.     Які відмінності у функціях, що виконуються, відбилися на будові тонкого і товстого кишечника.

5.     У відомій рекламі органи винуватять печінку у збої роботи цілого організму. Як ви можете пояснити їх репліки.

6.     Цей орган нагадує килим, розміром з невелике тенісне поле. Про який орган йдеться і чому ви так думаєте?

7.     Про них можна сказати: “Працюють, як маленькі насосні станції”. З чим пов’язана ця аналогія.

8.     Ще у Давньому Вавилоні вважали, що печінка є органом злості, злоби. Це уявлення зберігалося протягом багатьох століть. Як виходячи з сучасних наукових позицій, можна пояснити цю помилку.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

Індивідуальна робота за завданнями тексту.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.