Учасники проекту: учні 6 класу.
Класифікація:
- за характером домінантної
діяльності: пошуково-дослідницький;
- за предметно-змістовою
галуззю: монопроект;
- за характером контактів:
серед учнів класу;
- за кількістю учасників:
груповий;
- за тривалістю: короткий.
Актуальність:
розвивати в учнів інтерес до рослинного світу та культури екологічного
виховання.
Цілі проекту:
1. Надати учням можливість
розвивати ініціативу і самостійність.
2. Стимулювати використання
різноманітних методів вивчення теми: опрацювання додаткової літератури.
3. Розширити знання учнів про
типи простих і складних суцвіть.
4. Закріпити навички
оформлення результатів своєї роботи та складання повідомлень за її результатом.
5. Виховати культуру
взаємовідносин між однокласниками.
Методи роботи:
робота з підручником та додатковою літературою, пошук інформації в мережі
Інтернет.
Етап реалізації: січень.
Механізм реалізації проекту:
І. Організаційний етап.
Розробка теми, мети й завдань
проекту вчителем біології та учнями.
Завдання для груп:
1 група – підготувати
повідомлення про прості суцвіття.
2 група – підготувати
повідомлення про складні суцвіття.
3 група – підготувати цікаві
повідомлення про біологічне значення суцвіття.
Повідомлення учнів про мету
та завдання проекту. Розподіл учнів за групами, завдання для груп. Рекомендації щодо
використання додаткової літератури та
Інтернет-ресурсів.
ІІ. Підготовчий етап.
Позаурочна робота з учнями:
консультація, рекомендації та допомога учням у створенні презентації,
повідомлень.
ІІІ. Етап реалізації проекту.
Тема уроку з біології
«Суцвіття».
Учнівські слайди та
повідомлення щодо даної теми.
IV.
Обговорення проекту.
Очікувані результати: оформлення та надання звітів, презентації заданих
тем, оформлення буклетів.
Тема
уроку. Суцвіття.
Мета:
- сформувати в учнів знання
про особливості будови суцвіть, ознайомити з їх різноманітністю, біологічним значенням;
- розвивати вміння
порівнювати, встановлювати причинно-наслідкових зв’язків;
- формувати вміння логічно
мислити та робити відповідні висновки;
- формувати навички робити з
додатковою літературою та створення презентацій.
Обладнання: презентації,
таблиці, роздатковий матеріал, мультимедійний комплекс.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань.
Форма: урок-проект.
Місце уроку в навчальній темі: поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно
– рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення,
опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;
б) наочний: ілюстрація,
демонстрація.
Прийоми навчання: виклад
інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання
матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно – пошуковий.
Постановка проблемного
питання.
Хід уроку
І. Організаційний момент (поділ учнів на групи:
Група №1 «Дослідники простих
суцвіть»;
Група №2 «Дослідники складних
суцвіть»;
Група №3 «Дослідники
біологічного значення суцвіть»).
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Вправа-розминка
«Слово за хвилину».
Учні називають усі слова та
терміни, що стосуються попередньої теми «Квітка» протягом однієї хвилини.
- Пригадайте, що таке
вегетативні та генеративні органи?
Вегетативні органи – це
корінь та пагін з його видозмінами, а генеративні – квітка, плід, насіння.
2. Вправа «Розпізнай».
Робота над будовою квітки.
Встановити в правильній послідовності частини квітки та їх функції (учні
виконують на картках, один учень біля дошки).
№ п/п
|
Будова квітки
|
Функції
|
1
|
Квітконіжка
|
Видозмінений пагін
|
2
|
Квітколоже
|
Розширена частина
|
3
|
Чашолистки
|
Захист пелюсток
|
4
|
Пелюстки
|
Захист головної частини
|
5
|
Тичинки
|
Пилкові зерна
|
6
|
Маточка
|
Насінні зачатки
|
3. Вправа «Німий диктант».
Перед вами на демонстративній
дошці типи квіток.
Група 1 записує у зошит, які
є типи за оцвітиною (прості і подвійні);
Група 2 за наявністю тичинок
та маточок (одностатеві та двостатеві);
Група 3 за кількістю рослин
(однодомні та дводомні).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель. Що
приваблює комах-запилювачів до квітки ? (Відповіді учнів) Це кількість квіток,
які розташовані не поодиноко, а у великій кількості. Отже, які з даних квіток
(лілія чи бузок) краще помітні для комах запилювачів? Мабуть, бузок, тому що
має велику кількість квіток.
Оголошення теми, мети та
завдань уроку.
Вчитель. Суцвіття
– це сукупність квіток розташованих на спільній осі.(Учні записують визначення
у зошит)
Починаючи вивчати суцвіття,
ми розробили з вами проект «Складання електронного посібника «Подорож у світ
суцвіть» з метою пошукової роботи та ознайомлення з представниками різних типів
суцвіть. Кожна група отримала завдання і підготувала їх на сьогоднішній урок.
ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
1. Презентація групи №1 – «Дослідники простих суцвіть».
Запитання до інших груп:
- Чому називаються прості
суцвіття?
- Які види ви запам’ятали?
- Наведіть приклади рослин.
2. Презентація групи №2 – «Дослідники складних суцвіть».
- Чому називаються складні
суцвіття?
- Які види ви запам’ятали?
- Наведіть приклади рослин.
3. Презентація групи №3 – «Дослідники біологічного
значення суцвіть».
Наша група працювала над
пошуковим завданням. Ми відшукали цікаві факти про квіти-велетні та квітки, які
знаходяться у складі суцвіть. (У цей час учням та гостям уроку роздаються
буклети).
Тому ми вирішили випустити буклет під назвою «Подорож
у світ Суцвіть», в якому ви можете
дізнатися багато цікавого. Ось наприклад: біологічне значення суцвіть – це
приваблення великої кількості комах-запилювачів; складні суцвіття – утворені з простих суцвіть і у них утворюється велика
кількість плодів.
V. Закріплення
вивченого матеріалу.
1. Вправа 1. «Чи знаєш ти суцвіття?»
Демонстрація суцвіть на дошці
(слайди)
2. Вправа 2. Встановити відповідність між типами
суцвіть та рослинами:
початок – кукурудза
зонтик – вишня
китиця – конвалія
волоть – бузок.
VI. Підсумок уроку.
Мозковий штурм.
- Яке значення суцвіть?
(Учні дають відповідь.
Вчитель підводить підсумок та доповнює відповіді учнів ).
Вчитель. Отже,
сьогодні на уроці ми ознайомилися із типами суцвіть та їх біологічним
значенням.
VII. Домашнє завдання
Вивчити параграф 34, підготувати
відповіді на запитання параграфа.
Додаток А
Індивідуальна картка учня.
Завдання 1.
Вправа «Розпізнай».
№ п/п
|
Будова квітки
|
Функції
|
1
|
||
2
|
||
3
|
||
4
|
||
5
|
||
6
|
Завдання 2.
Вправа «Німий диктант».
Типи квіток
|
|
За оцвітиною
|
|
За наявністю тичинок і
маточок
|
|
За кількістю рослин
|
Завдання 3.
Встановити відповідність між типами суцвіть та
рослинами.
Суцвіття
|
Рослини
|
Початок
|
|
Зонтик
|
|
Китиця
|
|
Волоть
|
Додаток Б
Допоміжна картка з теми «Суцвіття».
Типи суцвіття
Прості суцвіття
китиця сережка початок зонтик кошик головка щиток
конвалія тополя кукурудза цибуля ромашка конюшина яблуня
Складні суцвіття складаються
з простих суцвіть.
Складні суцвіття
складний зонтик складний колос волоть складний щиток складний кошик
кріп жито бузок деревій пижмо
петрушка пшениця
Біологічне значення суцвіть.
1. Збільшується ймовірність
запилення квіток.
2.Порядок розпускання квіток
у суцвітті – це пристосування до різних чинників запилення.
3. Тип суцвіття пов’язаний із
певним типом – супліддям і пристосуванням до розповсюдження плодів і насіння.
4. У суцвітті утворюється
більша кількість плодів, ніж в окремих квітках, що сприяє зростанню чисельності
виду та його поширенню.
Немає коментарів:
Дописати коментар