№1

Сценарій свята квітів

Мета:  - виховувати бережливе відношення до живої природи, квітів;                      

        - розповісти ще раз про красу квітів;

        - розкрити значення та роль квітів в обрядах і звичаях.

Вислови:      Любити природу не як символ душі своєї,

                     Любити природу не для себе, любити для неї.

Вчитель:   Сьогодні ми з вами мандрівники, опинимося у великому царстві надприрода  Рослин на “ Квітковій поляні ”, де нас зустрінуть знайомі і                 незнайомі рослини, запросять до себе в гості. ( Звучить мелодія “Квіткової поляни ” ).

Ведуча 1. Природа – це один із вічних світів, який є прекрасним, радісним і який ми  не тільки можемо, а й павині зробити прекрасним і радісним для тих, хто  живе з нами і для тих, хто після нас житиме в ньому.

Ведуча 2. І тому, давайте сьогодні, ми полинемо в безмежний край природи.

Ведуча 1.  І завітаємо ми спочатку на станції “ Історична ” і “ Географічна ”.

 1. Латинська назва цієї квітки – галактус. Одна із стародавніх легенд  

     говорить, що в той час, коли перші міфічні люди були вигнані із раю,

    ішов сніг, і Єва дуже замерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі

    часи, декілька ажурних сніжинок перетворилися на ніжні квіти –

    перевісника тепла, символу сподівань на краще майбуття. Так вона і

    лишилась у народі символом надії. Назва цієї квітки – ( підсніжник ).

2. Батьківщина цієї рослини – Персія. А ще відомо, що в англійських 

    казках  ця квітка завжди була колискою для ієлофів, а от в Амстердамі,

    колись за три цінних цибулини цієї “ незнайомки ”, були куплені два  

    великі кам’яні будинки. Назва її – ( тюльпан ).

3. У багатьох народів чимало свят присвячено квітам. Назвемо деякі з них.              

а) На Україні: свято Івана Купала.

б) у Германії: свято Фіалки.

в) у Японії: свято Хризантеми.

4. По народним переказам ця квітка виникла із кусочків неба, які упали 

     зимою на  землю. Що це за квітка ? ( пролісок ).

5. Існує поетична легенда. Одного разу у квітні богиня Флора спустилась

    на землю,  перемішала всі кольори. Вона посипала ними луки і ліси. У неї   залишилась лише  одна лілова фарба, богиня бризнула нею на зелені кущі   і виріс … . Як ви  гадаєте, який кущ ?  ( бузок ).

6. Де з’явилось мистецтво складання букетів ? Як називається це

    мистецтво ? ( Японія, ікебана ).

Ведуча 2.  Квіти, як і музика, створюють гарний настрій.

Ведуча 1.  Квіти милують око на луках, в лісі, на полях і клумбах.

Ведуча 2.  З давніх часів українці плекали біля своїх осель квіти і висаджували їх  завжди багато.

Ведуча 1. А там, де жила дівчина, без квітів ніяк не обходилось – і на вінки їх

   треба,  і хату квітчати.

Ведуча 1.  Палахкотять біля вікон українських осель животрепетним вогнем

     мальви і  жоржини, чорнобривці і маки.

Ведуча 2. Буяють різнобарв’ям нагідки, рожі, ромашки, калина, любисток,   м’ята – ці  незрадливі обереги нашої духовної спадщини.

Ведуча 1.  Усім, хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся         далеко від  батьківського порогу, вони нагадували: там земля мила, де мати ростила.

Ведуча 2.  Я землі цієї паросток зелений.

                  Я землі цієї крапля дощова.

Ведуча 1.  Заплелись у мене, приросли до мене жито і дерева, квіти і трава.

Ведуча 2. Квіти постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах і у

   вазонах, на вишитих рушниках, скатертинах.

Ведуча 1. Ними розмальовані печі, стіни, оселі. Засушені, їх клали за образи, з  них робили різні напої, відвари. А ще квіти на нашому національному  одязі.

Ведуча 2.  Вони символізують доброту, щедрість душі, оберігають людину від  хвороби, злого ока.

Ведуча 1.  Найбільшу відзнаку українського національного вбрання становить  український віночок зі стрічками. ( вбігає дівчина в українському

одязі  у  віночку, віночок у руках ).

Дівчина:  Український віночок ! Оспіваний у піснях, оповитий легендами та

переказами, він був, є і далі буде одвічним символом добра і надії:                плетімо віночок український сьогодні  із мальв, чорнобривців, калини,                з барвінку та жита, із м’яти, нагідок,  з жоржин, чебрецю та верби. ( Заходять всі квіти і “ сплітають ” віночок,  в колі виконують пісню “ Віночок ” ).

Ведуча 1.  А чи знаєте ви, що ж таке віночок і які віночки бувають ?

Ведуча 2. Віночок – це плетене коло з квітів, листя, гілок. Вінок лавровий

      одягають  переможцю, терновий – символ страждання.

Ведуча 1.  А є ще віночок наш – український. Він символізує молодість, а 

 плетуть  його з живих квітів.

Ведуча 2.  А квіти мають цілющі властивості. Вони і біль знімають і

     захищають від  різних хвороб, недоброго духу !

Ведуча 1.  Так віночок цілющий і чарівний. І кожна квіточка у віночку щось    

       символізує, є оберегом.

Ведуча 2. Так давайте ж сплетемо з різнобарв’я квітів наш український віночок.

Ведуча 1. Перший віночок плели дівчинці в три роки. До нього вплітали

ромашку, чорнобривці, незабудки.

Ромашка: Я на сонце дуже схожа –

                Золотиста, ніжна, гожа !

                Рано в ранці розквітаю,

                Пелюстками всіх вітаю

                Відгадати вам не важко

                Що за квітка я  ?   ( ромашка )       Пісня “ Ромашка ”.

 Чорнобривець:  Чорнобривчик я маленький,

                 Чорнобривчик чарівненький.

                 У віночок вплітаюся,

                 Дуже цим пишаюся.

Незабудка:    А хто не знає квітку незабудку ?

                       Не знаєте, що це за квітка, то слухайте !

    Багато років жила у своєму рідному краї блакитна хмаринка – веселинка. Ясне сонечко любило її, пестило, а хмаринка посипала на землю людям свої слізки – дощові краплини. Та одного разу налетів красень вітер і поніс хмаринку у своє царство. Тяжко їй було на чужині. І хмаринка все більше хмурилась і стала великою сірою хмарою. Стало їй зовсім сумно. І гірко плакала вона і впали на землю сльози хмаринки і де вони падали, там розцвітали малесенькі ніжні квіти – незабудки. І тому ці маленькі квіти незабудки – це квіти туги за рідним краєм, рідною землею.

Ведуча 2. У 4 роки доплітали дівчині у віночок барвінок і безсмертник.

Барвінок: Я барвінок вічно зелений, маю небесно –голубого кольору зірочки – квіти. Я супроводжую людину від колиски до могили. Я – символ вічної пам’яті, символ вічності і постійності. Пісня “ Барвінковий вінок ”.

Безсмертник:  А яка чудова квітка я, безсмертник ! Ви тільки вслухайтесь у цю назву ! Безсмертник дарує здоров’я нашому роду людському. Чи виразка, чи вавочка, все загоїть, тому й співають славу цій, завжди однаковій і взимку і влітку квітці – безсмертнику.

Ведуча 1. А семирічній дівчинці плели віночок з семи квітів – доплітали  яблуневого  цвіту, а посередині розміщували калинове гроно.                       Пісня: “ Ой, є в лісі калина ”.

Ведуча 2. У віночку кожна квітка щось означає. Цвіт яблуні – символ    материнської  любові, деревію – нескореності, бо ця квітка завжди з   квіточками.

Ведуча 1. Калина – символ краси та дівочої вроди у віночку.

            Рута, мальва, півонія – віри, надії, любові.

Ведуча 2.  А ромашку вплітали в віночок, бо вважали, що вона віддасть дівчині свою чистоту  і ніжність.

Ведуча 1. Вплітали до віночка і мак, хоч був він символом печалі і туги.

Мак:  Край долини мак

         Край великий мак

         Ой, мак чистий, головастий

         Молодії ви, дівиці,

         Станьте в ряд,

         Тут буде лад.

Ведуча 2.  Мак дуже давня рослина. На Україні мак відомий як приправа до     їжі.  Він  має і лікувальні властивості. Насіння маку дуже корисне. 100г макового  насіння містить 500 калорій.

Мак:  Розцвіли червоні маки, вранці на росі.

         Я піду і назбираю.

         Маків для краси.

         А тоді найкращу квітку 

         В коси заплету.

Ведуча 1.   Які чудові весняні віночки плетуть дівчата з кульбаб.

Кульбабка:  На леваду я пішла б

                 Ціла купа там кульбаб.

                 Ніби сонечка малі

                 Посідали на землі.             Пісня “ Кульбабка ”.

Ведуча 2. А з приходом травня в лісі з’являються запашні конвалії, вони

         милують  око всіх, а ще й лікують.

Конвалія:  Ось конвалії у гаї

        На галявині цвітуть

        І ніде, ніде немає

        Кращих квіточок мабуть

        З них так пахощів багато

        Цвіту ніжного, роси

        Хай ростуть, не буду рвати

        Шкода їхньої краси.                 ( Пісня “ Конвалія ”.)

Ведуча 1.  А поряд з конвалією на лісовій галявині з’являються перші веснянки  квіти – проліски.

Пролісок:  Я – перша квіточка весни.

        Я – пролісковий цвіт.

        Я пережив зимові сни

         і знов родивсь на світ. 

        Зелені рученьки мої

        Листочками зовуть.

        Я полюбив ліси й гаї,

        Живу я здавна тут.

        У мене очі голубі

        Такі, як неба синь.

        Росту між кленів, між дубів,

        Люблю і сонце, і тінь.

Ведуча 2.  А ще чарують око ніжні фіалки

Фіалка:  Все ожило, все розцвіло і рій дітей привітненький

        На той горбок несуть вінок з фіалочок блакитненьких.

Ведуча 1. На Україні вирощують дуже багато видів гвоздик. В 1910 р. був                       

 Ю.Коцюбинський на острові Капрі в гостях у Горького і привіз звідти  ці   яскраво – червоні квіти. А вперше на Україні їх виростили в м. Чернігові.

Гвоздика:  Гарячі, повні, запашні гвоздики,

        Мов приємності зорі на землі

        Від Горького на Капрі Коцюбинський

        Прийняв цей дар братерської руки.

        Гостинно ґрунт прийняв їх український

        І по – новому зацвіли квітки.

Ведуча 2.  А чудова рута – квітка завжди росла на подвір’ї біля  української хати.  А хто не знає нашу польову волошку ?

Волошка:  Я – волошка польова

        Я росту у полі

        Діти люблять мене і вплітають у свої вінки.

         І ромашок, і волошок,

        Повні поли нарвемо

        На межі з квіток пахучих

        Ми віночок сплетемо.

Ведуча 1.  Правда, діти, красиве ім’я Васильок.

        Воно дуже поширене на Україні серед українців.

        А чи знаєте ви квіти, що стали іменами людей ?

Ведуча 2. Це грицики, маргаритки, миколайчики, Іван – чай, Роза, Іван да

  Мар’я,  Вероніка.

Ведуча 1. А зараз ми з вами проведемо квіткову вікторину “ Квітковий

       віночок ”.

1.     Я – найперше зацвітаю

Синім цвітом серед гаю,

Відгадайте, що за квітка

Бо мене не буде влітку. ( пролісок )

2.     Синьоока чарівниця

Часто в полі в нас вертиться

Де вінки вона сплітала, -

Пшениці рідкі і жита. ( волошка )

3.     Цвіту синього, лист зелений

Квітник прикрашаю,

Хоч мороз усе побив – мене не займає. ( барвінок )

4.     На городі тичка,

На тичці капличка,

Без вікон, без верха, а в ній

Людей без числа. ( мак )                                                                                              

               5. Запах якої квітки на дереві вбиває мікроби. ( черемха ).

Ведуча 2.  А тепер запрошуємо вас на веселе, жартівливе квіткове весілля.

Барвінок:  Не було б таких новинок,

        Та хрещатенький Барвінок   

        Усіх здивував.       

Фіалочка:  Він фіалочку блакитну,

        Наче панночку тендітну

        За себе узяв.

Мак:  Кругом сватки і сусідки

           І квасолі, і нагідки,

          І між ними мак.

          Мак, мак красень мак,

         Я на все мастак.

Україночка: 1.Посередені в таночку

         У зеленому віночку

         Танцює й будяк

         Отак, квіти, так.

     2. Танцювала риба з раком

         А морквиця з пастернаком,

         Та же краще нас !

     1. Ну же швидко, шпарко, квіти

         Молодих повеселити

         Один тому час ! 

     2. Ой, козаче молоденький

         Наш Барвінку веселенький,

         І у парі з молодою

         Між своєю перезвою

         Утніть гопака                  ( танець “ Гопак ” )

Ведуча 1.  А скільки чудових пісень про квіти співає наш український народ.

        Пісня “ Хата моя, біла хата ”. Кільцівка пісень про квіти.

     Зупинимося на станції “ Лікарській ”.

        1. Історія лікарських рослин.

        2. Народна медицина

Ведуча 2. Гра “ Ліки навколо нас ”. а) малина;  б) чебрець;  в) звіробій;

 г) шипшина.

Ведуча 1. Ось які чудові рослини – квіти подарувала нам природа. І ми повинні берегти все  це, як своє життя.

Ведуча 2. Берегти і любити, бо природа розкриває перед нами дивовижні

таємниці, озивається в наших душах радістю буття.

Ведуча 1. Любити природу – це значить її примножувати і свято берегти.

Ведуча 2.  Любити природу не як символ душі своєї,

      Любити природу не для себе, любити для неї.

Ведуча 1.

      Квіти – це історія нашого народу

      Квіти – це надприродна

      Квіти – це ми.

      Пісня “ Пісня квітів ”.